Відгуки та пропозиції
Головна \ Африка \ Сеута \ Португальці в Сеуті

Португальці в Сеуті

Назва може походити від найменування, що дали римляни сімом горам регіону. Один із них мав назву Ceuta. Відбулося це у 42 році н.е. У часи володарювання Риму Сеута була важливим центром воєнний дій. Після падіння Римської Імперії Сеуту захопили вандали. Пізніше місто стало одним із форпостів Візантійської Імперії. Внаслідок численних завойовницьких воєн Сеута стала єдиним містом Португалії, що перейшов на бік Іспанії.
Зовні Сеута – невеличке звичайне місто, у якому нічого африканського немає. Єдине, що нагадує про географічне розташування – це араби, які практично завжди носять традиційне марокканське вбрання.

У центрі міста розташована старовинна вежа, яку побудували у ХVст. португальці, які володіли цим містом до приходу іспанців.
Скеля Гібралтара і Сеути утворюють легендарні Геркулесові стовпи, що відомі нам ще з давньої історії. Давні греки вважали, що Геркулес встановив два величезних кам’яних стовпа, таким чином позначивши місце, за яким немає шляху для простої людини – там закінчується світ. Проте в сучасній географії це місце являє собою так званий водорозподіл між Середземним морем і Атлантичним океаном, утворюючи Гібралтарську протоку.
Є в Сеуті й свої герої, перевірені бойовими діями, витривалістю та мужністю і чесністю. Одним з таких героїв можна назвати принца Фердинанда, який віддав своє життя за Сеуту. Фердинанд був одним з п’ятьох синів Жуана Авісського. З дитинства він ріс хворобливим хлопчиком. Багато часу присвячував молитвам, церковним церемоніям. Фердинанд був покровителем усіх бідних і незахищених. Обставини склалися таким чином, що йому довелося потрапити у полон. Битва при Сеуті, результатом якої було завоювання міста португальцями, асоціюється і з братом Фердинанда, Доном Енріке (больш відомого в історії як Генріх-Мореплавець).
У полоні Фердинандо в стражданнях і приниженнях ніколи не втрачав сили духу, молився. Неодноразово він міг врятуватись втечею з полону, але він відмовлявся. Фердинанд не міг дозволити, щоб через його втечу було страчено його співвітчизників, які теж перебували у полоні маврів. Переважну більшість часу він проводив у підготовці до смерті, тому що знав напевно, що живим додому він не повернеться. Так і сталося. Після тяжкої невиліковної хвороби він помер. Після смерті його серце було відправлено одним з його прибічників до Португалії. Фердинанда прирівняли до лику Святих. А відомий письменник Кальдерон присвятив йому одну з найкращих своїх книг, “Стійкий принц”.