Відгуки та пропозиції
Головна \ Африка \ Сомаліленд \ Сомаліленд - невизнана держава у складі Сомалі

Сомаліленд - невизнана держава у складі Сомалі


Сомаліленд став на шлях стабільності у розвитку та миру - таким є основне досягнення уряду цієї країни. В цій країні, що розташована на півострові Сомалі, наявні усі ознаки, що вказують на її державність: гімн, прапор, грошова одиниця, державні структури на чолі з президентом та міністрами, заклади соціального забезпечення, навіть визначені автомобільні номери та їхній мобільний оператор.
Це відкрита для людей, розвинена держава сьогодення. «Ми самі розбудовували власну країну, причому з нічого» - говорять місцеві жителі, і це щира правда. Якщо подумки повернутися на кілька десятиліть назад і порівняти нинішній стан держави з тим, що мало населення після 91-го року – побачимо, що у столиці Сомаліленда, Харгейсі, не залишилося жодного будинку, який би не постраждав, коли півострів Сомалі бомбардували. Зараз ця держава повною мірою відповідає цьому поняттю. Країна переживала стан занепаду у всіх сферах культури й економіки.
Нині, майже через 25 років, стан розвитку країни значно поліпшився. На вулицях міст жвавими темпами йде торгівля, у столиці є окремі квартали, у яких розташовані будівлі університетів, клінік, аптек. І це при тому, що здавалося б нещодавно країна не мала жодних ресурсів (за виключенням хіба що овець та верблюдів).
Готелі у цій частині Сомалійського півострову розташовані практично на кожному кутку, тому туристам є де розміститися. Можливо, якість надання послуг у цих готелях є не дуже високою у порівнянні з забезпеченням умов у європейських готелях, але тут це вважається за «добре». Дітей до школи доставляють автобусом, за гроші звичайно, але доставляють, викладацький склад університетів частково іноземний. Армія укомплектована; існує поліція, існує спецназ, який займається боротьбою з тероризмом. Деякі лікарні, причому не лише у столиці, непогано оснащені сучасним устаткуванням, серед працівників не лише медсестри, а й високоосвічені лікарі.
Є навіть такі заклади, існування яких неможливо припустити, міркуючи про півострів Сомалі. Наприклад, школа для глухонімих дітей, інтернат для сліпих, декілька псих-будинків. І це все в країні, про яку ми знаємо тільки одне — пірати!
Усі жителі, яким розповідаєш про піратів, сміються: «Які пірати, у нас отут життя йде». І дійсно, кораблів із Джолі-Роджером в Аденській затоці немає, хоча вони, звичайно, є, але не в Сомаліленді. Загалом ця країна – далеко не те місце де бродять неосвічені негри, які щойно злізли з пальми й трясуть кулеметом, затисши в зубах гранату. Це не більш, ніж омана, яку можна пропустити повз вуха, але йняти віри не варто. Сомаліленд –  цивілізована країна, яка не припиняє розвиватися й далі.


Сомаліленд став на шлях стабільності у розвитку та миру - таким є основне досягнення уряду цієї країни. В цій країні, що розташована на півострові Сомалі, наявні усі ознаки, що вказують на її державність: гімн, прапор, грошова одиниця, державні структури на чолі з президентом та міністрами, заклади соціального забезпечення, навіть визначені автомобільні номери та їхній мобільний оператор.


Це відкрита для людей, розвинена держава сьогодення. «Ми самі розбудовували власну країну, причому з нічого» - говорять місцеві жителі, і це щира правда. Якщо подумки повернутися на кілька десятиліть назад і порівняти нинішній стан держави з тим, що мало населення після 91-го року – побачимо, що у столиці Сомаліленда, Харгейсі, не залишилося жодного будинку, який би не постраждав, коли півострів Сомалі бомбардували. Зараз ця держава повною мірою відповідає цьому поняттю. Країна переживала стан занепаду у всіх сферах культури й економіки.

Нині, майже через 25 років, стан розвитку країни значно поліпшився. На вулицях міст жвавими темпами йде торгівля, у столиці є окремі квартали, у яких розташовані будівлі університетів, клінік, аптек. І це при тому, що здавалося б нещодавно країна не мала жодних ресурсів (за виключенням хіба що овець та верблюдів). 

Готелі у цій частині Сомалійського півострову розташовані практично на кожному кутку, тому туристам є де розміститися. Можливо, якість надання послуг у цих готелях є не дуже високою у порівнянні з забезпеченням умов у європейських готелях, але тут це вважається за «добре». Дітей до школи доставляють автобусом, за гроші звичайно, але доставляють, викладацький склад університетів частково іноземний. Армія укомплектована; існує поліція, існує спецназ, який займається боротьбою з тероризмом. Деякі лікарні, причому не лише у столиці, непогано оснащені сучасним устаткуванням, серед працівників не лише медсестри, а й високоосвічені лікарі.

Є навіть такі заклади, існування яких неможливо припустити, міркуючи про півострів Сомалі. Наприклад, школа для глухонімих дітей, інтернат для сліпих, декілька псих-будинків. І це все в країні, про яку ми знаємо тільки одне — пірати!

Усі жителі, яким розповідаєш про піратів, сміються: «Які пірати, у нас отут життя йде». І дійсно, кораблів із Джолі-Роджером в Аденській затоці немає, хоча вони, звичайно, є, але не в Сомаліленді. Загалом ця країна – далеко не те місце де бродять неосвічені негри, які щойно злізли з пальми й трясуть кулеметом, затисши в зубах гранату. Це не більш, ніж омана, яку можна пропустити повз вуха, але йняти віри не варто. Сомаліленд –  цивілізована країна, яка не припиняє розвиватися й далі.