Відгуки та пропозиції
Головна \ Африка \ Зімбабве \ Великий Зімбабве

Великий Зімбабве

У 28км на південний схід від Масвінго, провінція Масвінго розташований відомий у вузьких колах комплекс руїн столиці цивілізації Мономотапа – Зімбабве (у 1980р. Південна Родезія прийняла це слово, як назву своєї країни), на мові аборигенів – «дім для вельмишановних». Першими європейцями що дізналися про руїни старого міста були португальські торговці. Саме вони й принесли в Європу звістку про те, що біблейська земля Офір знайдена.

Згодом Європа сповнилась романтично-містичними чутками, що штольні в тому місті є славнозвісними штольнями цариці Савської чи, навіть, царя Соломона. Це припущення виказав європейський місіонер Жоао дос Сантос в своїх роботах, датованих ХVІст. Руїни представляють собою три комплекси «Акрополь», «Долина» і «Храм». Товщина зовнішніх стін досягає 4м, висота приблизно 10м, довжина 250 метрів, вхід лише 1. У плані зовнішній мур має форму еліпса, збереглись, також, фрагменти внутрішніх стін, елементи складної дренажної системи та явні сліди виплавки золота. Зведено споруди незвичним для африканців способом сухого мурування з обробленого каменю. Крім зовнішньої стіни комплекс утворений затійливим візерунком внутрішніх стін, що сформували багато вузьких коридорів та лабіринтів шириною для однієї людини з дуже малою кількістю виходів. В 1867р. німецький геолог Карл Маух відвідав руїни Великого Зімбабве і в своїй детальній рецензії проголосив, що дані руїни є руїнами палацу цариці Савської. Цікавою спорудою є вежа, яка стоїть в правому кутку зовнішнього еліпсу діаметром 6м та висотою 9м, вона не має ані входу, ані драбин та вщент заповнена камінням. Англійський археолог Гертруда Катон-Томпсон, котра проводила там розкопки у 1929р. припустила, що під вежею знаходиться усипальниця. Та ця теорія не знайшла підтвердження і досі представляє загадку. В 1958р. британський археолог Роджер Саммерс, досліджуючи штольні обґрунтував припущення про видобуток дорогоцінних металів у штольнях «Великого Зімбабве» до ХVст. це місце, ймовірно, було центром видобування руди кольорових металів в Африці. Загадковим з архітектурної точки зору є і комплекс «Храм» - це комплекс споруд утворений хитромудрим природним сплетінням скель та зведених між ними стін товщина низу яких досягає 6,7м а висота 10м маючи прекрасні оборонні здібності не ясно якого ворога боялися тодішні мешканці міста і навіщо тоді призначені зовнішні мури. На стінах не було сходів чи уступів і амбразури для розташування солдат то ж, як фортечні зовнішні мури зовсім не функціональні. Новий погляд на старе місло приніс Еріх фон Деникен, швейцарський уфолог, коли намалював план міста та прослідкував зв`язок культури Мономотапа з племенами дагонів. Як відомо дагони ототожнюють свою появу на землі з переселенням інопланетян з планети системи Сіріуса-А. Порівнявши план міста з малюнками моделі Сіріуса зробленими дагонами можна схилитись до теорії, що саме заради увіковічення своєї легенди на землі аборигени стягували сотні тон каміння та мурували з них безглузді, для сучасних архітекторів та військових споруди. Зліва план міста, справа малюнок дагонів. Тож руїни копалень царя Соломона, плац цариці Савської, великий пам’ятник дагонів, просто руїни чи все водночас загадково лежить на території Зімбабве кожен може вирішувати сам.