Відгуки та пропозиції
Головна \ Австралія та Океанія

Австралія та Океанія

Плато Топсайд

НауруВся центральна частина Науру перетворилася на антропогенну пустелю. Тільки невелика зелена зона навколо лагуни Буада і вузький пояс рослинності вздовж берега океану, де і проживає більша частина населення, прикрашають похмурість місцевого пейзажу. Річок та інших природних водотоків немає, практично відсутні навіть грунтові води (більшість природних водоносних пластів зруйновано в ході розробок фосфатів).

Детальніше...

 

Базальтова Венеція

(острівне місто-святилище Нан Мадол)

Каролінські острови

Острів Понапе (точне місцезнаходження - Океанія, Мікронезія, Каролінські острови) користується неослабною увагою впродовж двохсот років. Острови Світового океану багаті на загадки, але Понапе - особливий випадок.

Детальніше...

 

Атол Бікіні: сумна історія райського місця

тихий океанМаршалові острови знаходяться в західній частині Тихого океану, в Мікронезії. Свою назву архіпелаг отримав на честь англійського мореплавця Вільяма Маршала.
Атол Бікіні - найвідоміший серед Маршалових островів. На сьогодні його назва асоціюється скоріше з модним купальником, аніж зі страшними подіями повоєнних років. Перший підводний ядерний вибух на тихоокеанському атолі пролунав того ж року, коли французький кутюр’є Луї Реар презентував відкритий купальник, який назвав Бікіні.

Детальніше...

 

Маріанська западина

світовий океан


Газета «Нью-Йорк Таймс» у 1996 році опублікувала подробиці експерименту, який був проведений американськими океанологами. Використовуючи новітні технології, американські дослідники проникли до найглибшої точки Світового океану, яка називається Маріанська западина. Глибина якої, до речі, становить 11022 метра. Вчені зробили надміцну кулясту конструкцію з титанової сталі діаметром у 9 метрів. Назвали цю конструкцію – «Їжак».
Багато уваги приділили міцності заварювальних швів, які прокладали в лабораторії НАСА. Коли все було зроблено, дослідницьке судно «Гломар Челенджер» доставило конструкцію в район Маріанської западини, і за допомогою надміцного сталевого троса почалося занурення «Їжака» в безодню. Процес тривав 7 годин.
Під час занурення «Їжак» передавав найрізноманітніші звуки, а камера транслювала цю інформацію. Коли конструкцію опустили, почали відбуватися незрозумілі речі, які неможливо пояснити. Звуки, які передавав ехолот, були схожі на скрегіт зубців пилки по металу, а монітор показував тіні, схожі на казкових драконів з кількома головами й хвостами. За годину вчені почали турбуватися і повернули «Їжака» на поверхню. Витягали конструкцію більше 7 годин. Коли вчені побачили «Їжака», вони були вражені. Титанові балки деформувались, а міцний сталевий трос був перерізаний навпіл. Кому дали прилисток Маріанська западина, і хто намагався зупинити експеримент – досі невідомо. А якщо й відомо – лише деяким особам, які працювали над проектом занурення. Та це не єдиний випадок.
Подібна історія сталася з німецьким дослідницьким апаратом під назвою «Хайфіш», на якому були люди. Ця подія відбулася на глибині 7 кілометрів. «Хайфіш» відмовився спливати. Доки техніки з’ясовували несправність, гідронавти увімкнули інфрачервону камеру. Коли вони побачили зображення – вирішили, що у всіх колективна галюцинація. Члени екіпажу побачили, як гігантський доісторичній ящір тримав їхній батискаф велетенськими зубами та намагався його розгризти. Коли члени екіпажу відійшли від шоку, відразу вистрелили в чудовисько електричною гарматою. Вражена  потужним розрядом незвичайна істота одразу сховалася в безодні Маріанської западини.
У 1918 році рибаки із міста Порт-Стівенс, що в Австралії, побачили рибу, яка мала велику довжину 30-35 метрів. Учені говорять, що така риба могла спливти тільки із великої глибини. Маріанська западина також популярна розповідями про гігантських жителів. Вчені говорять, що там можуть проживати Мегалодони. Мегалодон – це здоровенна акула, яка вимерла близько 3-5 мільйонів років тому. Із останків дослідники дізналися, що такі акули мали вагу в 100 тонн, а ширина у них була 24-25 метрів. Таке чудовисько без проблем могло б проковтнути автомобіль

Газета «Нью-Йорк Таймс» у 1996 році опублікувала подробиці експерименту, який був проведений американськими океанологами. Використовуючи новітні технології, американські дослідники проникли до найглибшої точки Світового океану, яка називається Маріанська западина. Глибина якої, до речі, становить 11022 метра. Вчені зробили надміцну кулясту конструкцію з титанової сталі діаметром у 9 метрів. Назвали цю конструкцію – «Їжак».



Багато уваги приділили міцності заварювальних швів, які прокладали в лабораторії НАСА. Коли все було зроблено, дослідницьке судно «Гломар Челенджер» доставило конструкцію в район Маріанської западини, і за допомогою надміцного сталевого троса почалося занурення «Їжака» в безодню. Процес тривав 7 годин.

Під час занурення «Їжак» передавав найрізноманітніші звуки, а камера транслювала цю інформацію. Коли конструкцію опустили, почали відбуватися незрозумілі речі, які неможливо пояснити. Звуки, які передавав ехолот, були схожі на скрегіт зубців пилки по металу, а монітор показував тіні, схожі на казкових драконів з кількома головами й хвостами. За годину вчені почали турбуватися і повернули «Їжака» на поверхню. Витягали конструкцію більше 7 годин. Коли вчені побачили «Їжака», вони були вражені. Титанові балки деформувались, а міцний сталевий трос був перерізаний навпіл. Кому дали прилисток Маріанська западина, і хто намагався зупинити експеримент – досі невідомо. А якщо й відомо – лише деяким особам, які працювали над проектом занурення. Та це не єдиний випадок. 

Океан

Подібна історія сталася з німецьким дослідницьким апаратом під назвою «Хайфіш», на якому були люди. Ця подія відбулася на глибині 7 кілометрів. «Хайфіш» відмовився спливати. Доки техніки з’ясовували несправність, гідронавти увімкнули інфрачервону камеру. Коли вони побачили зображення – вирішили, що у всіх колективна галюцинація. Члени екіпажу побачили, як гігантський доісторичній ящір тримав їхній батискаф велетенськими зубами та намагався його розгризти. Коли члени екіпажу відійшли від шоку, відразу вистрелили в чудовисько електричною гарматою. Вражена  потужним розрядом незвичайна істота одразу сховалася в безодні Маріанської западини. 

У 1918 році рибаки із міста Порт-Стівенс, що в Австралії, побачили рибу, яка мала велику довжину 30-35 метрів. Учені говорять, що така риба могла спливти тільки із великої глибини. Маріанська западина також популярна розповідями про гігантських жителів. Вчені говорять, що там можуть проживати Мегалодони. Мегалодон – це здоровенна акула, яка вимерла близько 3-5 мільйонів років тому. Із останків дослідники дізналися, що такі акули мали вагу в 100 тонн, а ширина у них була 24-25 метрів. Таке чудовисько без проблем могло б проковтнути автомобіль.


 

Табітеуеа

АвстраліяНайбільший із зовнішніх атолів південної групи Гілберта, Табітеуеа або, інакше кажучи, Бішоп-Айленд, знаходиться на 400 км південніше від Тарава і складається з двох великих островів - Меанк (північний) і Маіакі (південний) загальною площею 38 кв. км. Атол вважається одним із найкрасивіших місць Кірібаті і найбільшим атолом групи Гілберта. Велику бірюзову лагуну довжиною майже 65 км оточує намисто маленьких островів, що утворюють цілий лабіринт рифів і проходів загальною площею близько 38 кв. км. Клімат тут більш спекотний і сухий, ніж на Тарава, тому земля бідніша і врожаї мізерні, але, тим не менш, це найбільш густонаселений острів, який налічує близько 4,5 тис. жителів.

Детальніше...