Відгуки та пропозиції
Головна \ Європа \ Латвія \ Таємниця Покайнського лісу

Таємниця Покайнського лісу

Трохи передмови


Таємничі місцяВ Латвії, всього в декількох годинах їзди від Риги, знаходиться невеличке містечко Добеле. В 1996 році це звичайне Латвійське місто стало відоме на весь світ завдяки незрозумілій аномалії, яка згодом дістала назву “таємниці Покайнського лісу”. Місце, де власне і відбуваються незрозумілі явища, знаходиться в урочищі Покайне, всього в 14 км. від Добеле.




Одні вважають Покайне святилищем древніх друїдів, інші думають, що це найдавніший комп'ютер, в якому закладена вся інформація про Всесвіт. Треті — не думають нічого, просто вважають за краще туди не потикатися. А багато хто говорить про звичайну містифікацію, про те, що тутешні дива — це звичайна приманка для довірливих туристів.

Так, відвідувачів тут чекають з відкритими обіймами. Придбавши квиток, можна годинами блукати величезними лісовими просторами, де без гіда не обійтись. Ошатні лави, вказівники латвійською та англійською мовами — все вказує на те, що це місце дійсно користується попитом у туристів. Хтось їде туди за загадками, а хтось — за їх розвінчанням. Проте таємниця, яка поклала початок знаменитості Покайнського лісу, таки має там бути. Нехай незначна, незрозуміла, захована зовсім не там, де вештаються людські юрби — але вона є.


Власне таємниця

Незрозуміле випромінювання
Вперше з аномалією в Покайне зіткнулися під час обробки даних космічної зйомки земної поверхні. Ще з середини 70-х років минулого сторіччя американські шпигунські супутники, спостерігаючи за військовою активністю СРСР, зафіксували на території Латвії потужне підземне джерело невідомого випромінювання.

Та виявилось, що в Покайнському лісі є не тільки випромінювання — повсюди лежать великі, покриті мохом брили з незвичайними, як для каменю, властивостями. Донедавна таємничий ліс приховував і три десятки пагорбів, біля підніжжя яких знайшли охайні, невідомо ким і коли викладені, кам'яні кладки. Є переказ, що це каміння приносили сюди паломники, які приходили до лісу, щоб очистити себе від гріхів. До речі, навіть зараз, не рекомендується брати з собою “на пам'ять” якісь камінці з того лісу. Відомі випадки, коли принесене з Покайнського лісу каміння ставало причиною раптових нещасть.

Вчені ж кажуть, що те каміння позносили селяни, коли розчищали свої ділянки під посіви. Але якщо придивитись уважніше, то виявиться, що Покайне — це зарослий ялиною ліс, де ніхто не живе і, напевне, й не жив. Там дуже малий прошарок гумусу і для землеробства таке місце майже не придатне. За ще одним припущенням вчених, каміння завозилось сюди для будівництва якогось середньовічного замку, котрий так і не побудували. Хто знає, може й так.

Облишимо, пагорби. А як щодо температурних аномалій? На лісовій галявині, де росте старезна сосна, є місце, в якому температура завжди вища від температури навколишнього середовища. Звідкись, з-під землі, піднімається дивне тепло і розливається по всьому тілу, зігріваючи навіть в скажені морози. Виявилося, що багато кам'яних брил також теплі на дотик. Окрім того, в багатьох з них знайшлися цілющі властивості, хоча деякі каменюки краще обходити десятою дорогою. Деякі брили навіть мають власні назви: камінь “Нареченої”, який визначає вдалість шлюбу, “Цілитель”, що зцілює хвороби, чи “Лайма”, який може посприяти щастю в особистому житті.

Долина духівОкрім вищезгаданого, в Покайнському лісі знаходиться так звана Долина духів, де на фотознімках з'являються таємничі сяючі кулі. А дуби? Чим можна пояснити, що вони так схожі на звичайні сосни і не мають своїх розлогих крон? Чому, у деяких дерев, гілки з листям ростуть лише з однієї сторони? Це вже не кажучи про те, що на території лісу “божеволіють” вимірювальні прилади, а годинники та компаси починають безсовісно брехати. Проте радіація, як не дивно, знаходиться в межах норми.

Багато всього намішано в тому лісі. Багато запитань, багато таємниць, мабуть, не менше вигадок і відвертої брехні. Але те, що Покайне — місце із власною загадкою, в цьому немає сумніву. І навіть, якщо в далекому чи близькому майбутньому, хтось доведе, що Покайнський ліс таки аномалія, чи навпаки — містифікація, це не так вже й важливо. Важливо те, що загадка існує, а отже — життя набуває смаку, хто б там що не казав.