Відгуки та пропозиції
Головна \ Європа \ Ліхтенштейн \ Перлини Ліхтенштейну

Перлини Ліхтенштейну

На фоні величних гірКраїна Ліхтенштейн цікава вже тим, що має площу меншу ніж деякі столиці європейських країн. Але не дивлячись на невеликі розміри, країна цікава завдяки своєрідним природним умовам, а також унікальній історії розвитку Ліхтенштейну. На невеличкій території країни розташовані 3 відмінні між собою за природними умовами та географічними характеристиками області. В західній частині Ліхтенштейну знаходиться родюча долина Рейну, на південно-східній території країни знаходиться альпійська складчастість, а північ займає мальовнича низовина. Більше 20% території Ліхтенштейну вкриті лісами. 




Дивовижні за красою ландшафти утворюють відроги не високих Тірольських Альп. Вони частково вкриті лісами, а частково – виноградниками. В Ліхтенштейні добре розвинута сільськогосподарська галузь, її територію вкривають ідеально впорядковані сільськогосподарські угіддя: пасовища, виноградники, лани сільськогосподарських культур.
Найбільш заселена частина країни – долина р.Рейн. Тут розташована столиця країни – Вадуц. Це давнє місто, що має багату та цікаву історію. Протягом багатьох століть ліхтенштейнські князі боролися за незалежність своєї невеликої країни. Впродовж тривалого часу будувались оборонні кам’яні споруди та міцні дома з дикого каменю. В результаті сучасна столиця князівства насичена архітектурними пам’ятками, що несуть в собі відгуки історичних подій цієї землі.
На території старого міста між вулицями Штадтле та Олештрассе розташовані побудовані у 9 віці замок князів, у 15 віці готична Капела, у 14 віці старий готель Гастхоф-Лёвен, а також Винний завод Вадуца.
Вигляду сучасного міста Вадуц почав набувати у 14 сторіччі. Велика кількість архітектурних пам’яток міста знаходиться під охороною держави.

Замок ВадуцВидатне місце

Найбільш видатним місцем Ліхтенштейну без сумніву є замок Вадуц. До сьогодні він залишається резиденцією князів Ліхтенштейну.
Ця укріплена споруда розкинулася на горбі, що розташований на сході міста Вадуц. Він являє собою не що інше як середньовічну фортецю, що за час свого існування декілька разів перебудовувалася та розширювалася. Найбільш суттєві зміни у замку були здійснені у 16 та 17 сторіччях.
Проведені на території замку археологічні дослідження, дають змогу припустити, що фундамент бав закладений у 12 сторіччі. Цим же часом датується зведення найбільш давніх будівель замку, що розташовані в його східній частині.
Засновниками замка Вадуц та його першими господарями вважається родина графов Верденберг-Сарганс. Найбільш ранні згадки про Вадуц містяться в документі згідно з яким графом Рудольфом фон Верденберг-Саргансом (RudolfvonWerdenberg-Sargans) фортеця була подарована Ульриху фон Матчу (UlrichvonMatsch). В документах 12 сторіччя як «Faduzes» чи «Defaduze».
Археологічні дослідження свідчать про те, що територія міста Вадуц була заселена у 5 сторіччі, тобто задовго до того як розпочалося будівництво замка.
Найбіль визначними спорудами на території замка є його башти. Їх основи мають вражаючий розмір – близько 156 кв.м. Товщина замкових стін сягає 4-х метрів. Спочатку вхід до фортеці знаходився не території внутрішнього двора на висоті 11 м. В середньовіччя Вадуцька фортеця була недоступною для ворогів. Для її зведення використовувалися найбільш нові досягнення в фортифікаційному мистецтві.
Вид зверхуЩе одна видатна споруда замку – часовня Святої Гани. Вона була побудована в період пізнього Середньовіччя. Головний алтар часовні датується пізнім готичним періодом.
Найбільш руйнівного впливу замок відчув під час Швабської війни, коли швейцарці повністю спалили його (1499 р.).
У 1529-1532 рр. була зведена Кругла башта. За часів володарювання (1613 – 1640 рр.) графа Каспара фон Хохенемса (KasparvonHohenems) була суттєво розширена западна частина фортеці.
Замок Вадуц переходить у володіння князів Ліхтенштейн у 1712 р. тривалий час він виступав в якості тимчасового житла представника імператора, але з часом поступово став занедбаним та закинутим.
За часів князя Іогана ІІ Вадуц був нарешті відреставрований (1905-1912 рр.). Пізніше він стає постійною резиденцією князя Франца Йозефа ІІ.
Починаючи з 1938 року замок Вадуц – місце постійного проживання князівської сім’ї. На сьогодні доступ туристів на територію замку обмежений.
З княжого замка відкривається мальовничий вид на рейнську долину та розташоване поблизу Констанське озеро.




Замок ГуттенбергПерлина Європи

Не менш відомим замком Ліхтенштейну є замок Гуттенберг. Перші згадки про нього містяться в літописах 1263 р. Вважається, що його будівництво було завершено в 11 сторіччі.
У 1305 р. Гуттенберг належав баронам Фрауенберг. У 1314 р. замок передається у володіння герцогів австрійських і знаходиться в австрійській власності протягом 5 сотень років.
Занепад замку розпочався у 1750 році. У 1824 р. Гуттенберг було викуплено у власність.
У 1905 році власником замком став скульптор Егон Райнбергер. За власні кошти він перебудував замок у відповідності з власними проектами. Декілька років у замку працював ресторан.
На сьогодні замок Гуттенберг повернуто у власність держави. Наприкінці 90-х у замку було проведено реставрацію і з 2000 року в ньому проводяться різноманітні культурні та інші заходи.
Поблизу східного підніжжя гори Гуттенберг знаходиться церква збудована у 1912 році в неороманському стилі. Кошти на її будівлю були виділені князем Іоганном ІІ. Проект майбутньої церкви розробив інженер Густав фон Ньюманн. Церква була збудована до 50-річного ювілею Іоганна ІІ.

Музей поштових марок

Ще одним з найбільш цікавих місць міста Вадуц є його поштамт.
У Вадуці находятся музей изящных искусств, национальный музей, почтовый музей, национальная библиотека и многое другое. Він приваблює філателістів з різних країн світу. До сьогодні декілька разів на рік ліхтенштейнська пошта випускає 6-7 нових поштових марок, що відзначаються високою якістю.
Неподалеку від поштамту розташований Поштовий музей, створений у 1930 році. Його експонати – поштові марки, що відображають історію ліхтенштейнської та світової філателії. Тут можна побачити як першу марку, так і сучасні марки.
Продаж марок являє собою суттєву статтю доходу сучасного Ліхтенштейну.

"Коров’ячі серця"

Ліхтенштейн відомий не тільки унікальними пам’ятками природи та архітектури, а й святами, що відзначаються на території країни. Такою подією є осіннє свято «Коров’ячі серця». Воно присвячене поверненню з альпійських пасовищ пастухів зі стадами. Традиція святкувати цю подію дійшла ще з часів Середньовіччя і збереглася тільки на території області Оберланд.
Для цього свята альпійські пастухи вирізували з гальки або каміння серце, причому кожний пастух виготовляв серце певної форми. На сьогодні такі серця виготовляються стандартної форми.
Альпійські пастухи прив’язують таке серце до лоба найкращих молочних корів. Самих же пастухів прикрашають квітами та різнокольоровими стрічками. Це подяка мешканців за те що пастухи повернули з альпійських пасовищ неушкодженими стада. Якщо на пасовищах зі стадом відбувалась якась неприємність то корови не прикрашались серцями. Кожний фермер пишається тими серцями, виготовленими з дерева, які він прив’язує до дверей хліва.