Відгуки та пропозиції
Головна \ Європа \ Литва \ Гора Хрестів

Гора Хрестів

Святе місцеЄ у Литві одна гора, яка здалеку здається густо порослою небаченим лісом – лісом хрестів. І на перший погляд це місце скидається на моторошне кладовище. Однак, насправді, мерців тут не хоронять, і сотні тисяч хрестів мають своє особливе значення – вони є символами сповіданних на цій горі сотень тисяч скорбот та надій.




Ця незвична гора - Гора Хрестів, яка розташована недалеко від литовського містечка Шяуляй, вважається святим місцем,  місцем паломництва людей різноманітних релігійних конфесій і тих, хто не відноситься до жодної з них. Одні приходять сюди, щоб виплакати своє горе, інші – щоб подякувати за отриману радість, але абсолютна більшість – загадати бажання. Адже вважається, що тому, хто особисто принесе на гору свій хрест, вдача буде постійною супутницею і найзаповітніша мрія обов’язково здійсниться… Але незалежно від того, з якою метою люди відвідують Гору Хрестів, напевно, кожен з них замислювався над тим, коли і чому вона з'явилась.
Тут народились легенди
Сьогодні ніхто не має однозначної думки про час та причини появи цього місця, однак, найраціональніше пояснення дають вчені та краєзнавці. Перші вважають, що гора з’явилась внаслідок злиття християнства, яке прийшло в Литву лише в XIV столітті, з язичництвом, яке, в свою чергу, не могло раптово зникнути. Саме тому литовці, ще молоді християни і вже застарілі язичники, впровадили новий релігійний обряд – встановлювати на місці давнього капища християнські хрести з язичницьким символом сонця.

Краєзнавці ж стверджують, що хрести тут почали встановлювати значно пізніше – на початку XIX століття. Точніше, в 1831-1863 роках під час повстання литовських селян, хрести зводились на горі в знак протесту. А коли Російська Імперія жорсткими методами повстання зупинила, рідні і близькі загиблих продовжили цю традицію на честь своїх героїв.

Проте, на противагу цим теоріям, які хоч і є логічними, але не пояснюють дивовижну суть Гори Хрестів, існують ще два сказання, які починаються з однієї події. Отже, в XIII столітті сталася в цих місцях велика битва, під час якої загинуло більше 4000 людей. Битву цю охрестили Сонячною, а на честь загиблих насипали величезний курган. Ще довгий-довгий час потому, на вершині новоствореної гори палав вічний вогонь і стояла невеличка каплиця.
Об`єднання християнства з язичниством
Що сталося далі, обидва сказання розповідають на свій лад. Перше стверджує, що одного дня та каплиця з невідомих причин зникла під землею. І на місце цього дива прийшов невтішний батько, надіючись отримати зцілення для своєї невиліковно хворої дочки. Він зробив хрест, пройшов довгий шлях, щоб встановити його на горі, а коли повернувся – його зустріла здорова-здоровісінька дівчинка. І після того, як звістка про це пішла по Литві, люди почали приносити на гору свої хрести в надії на щастя.

Інше ж сказання розповідає, що каплиця стояла і вічне вогнище палало на горі аж до кінця XIX століття. А тоді на цьому місці, одного дня з’явилась Діва Марія з немовлям Ісусом на руках. Саме вона і спонукала людей встановлювати на горі хрести, а разом з хрестами залишати тут свої найпотаємніші думки…
Місце обрядів
Отже, і до цих пір у Литві стоїть дивовижна, ніким до кінця не розгадана Гора Хрестів, яка дарує своїм відвідувачам полегшення в скорботі і надію в сподіваннях.